Лекція №13

Тема:Гносеологія. Сутність пізнання

План

1.      Суб'єкт і об'єкт пізнання. Сутність пізнання.

2.      Основні способи і форми пізнання

3.      Види і рівні знання.

Література: 1.Сілаєва Т.О. - Філософія: Курс лекцій Тернопіль, СМП "Астон". - 2000. - 160 с. 2. Воронюк О.Л. Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 120с. 3. Бичко І.В. Філософія: Курс лекцій. – К., 2003, 542с. 4. Горлач М.І. Філософія: Підручник. – Харків, 2000, 672с. 5. Петрушенко В.П. Основи філософських знань: Посібник. – Новий світ, 2003, 503с. 6. Щерба С.П. Філософія: короткий виклад. Навчальний посібник. – Кондор, 2004, 206с.

1.           Гносеологія або філософська теорія пізнання виникає разом з філософією. Антична філософія формується, як раціональний, раціоналістичний спосіб пізнання світу і людини. Вихідною проблемою теорії пізнання стає проблема ілюзії і реальності, проблема досягнення істинного знання.

Теорія пізнання є філософським вченням про пізнавальні здатності людини, про природу знання, про можливості досягнення істинного знання, умови і критерії його достовірності. Основними питаннями гносеології є такі:

-      Як людина пізнає оточуючий світ і себе?

-      Які етапи або ступені пізнання?

-      Що таке істина?

Як відрізнити істинне знання від хибного? Як можливо (і чи можливо взагалі) досягти істини? Пізнання є процесом духовного освоєння світу. Умовою і об'єктивною основою пізнання є суспільно-практична діяльність. На основі практики виникає потреба в подальшому розвитку знань.

Процес пізнання є процесом взаємодії суб'єкта і об'єкта пізнання. Цей процес має три складові:

а)           суб'єкт (той хто пізнає)

б)          об'єкт (той, що пізнає)

в)           інструменти або засоби пізнання

2.           У теорії пізнання прийнято розрізняти чуттєві і раціональні форми пізнання. Чуттєве пізнання має три основні форми:

відчуття (первинний елемент чуттєвого пізнання, відчуття є даними про окремі властивості предметів)

сприйняття (цілісний наочний образ предмета)

уявлення (цілісний образ предмета, що зберігається в пам'яті або в уяві)

Раціональне пізнання - це процес мислення, логічне пізнання. Воно має свої форми:

поняття (узагальнення, яке дає змогу отримати знання про суттєві ознаки даного класу речей. Поняття фіксується в слові але не тотожне в ньому)

судження (це форма мислення* яка стверджує або заперечує зв'язок між предметами та його ознаками, відношення між предметами або факт існування предмета. Судження може бути істинним або хибним.

Його граматичною формою є речення)

- умовивід (форма мислення, завдяки якій з одного або кількох суджень виводиться нове)

Найбільш важливою формою мислення є поняття. Раціональне пізнання навіть називають поняттєвим знанням. Акт пізнання - це завжди єдність його чуттєвої і раціональної форми.

У філософії визначають ще одну форму пізнання - інтуїцію. Інтуїція є безпосереднім осяганням справжньої сутності і реальності, раптовим проникненнями суть речей. Розрізняють інтелектуальну і містичну інтуїцію.

Способи пізнання розрізняють за сферою їх застосування. Предметом пізнання може бути: природна реальність, світ людської історії і культури, внутрішній світ людини. Розрізняють такі способи пізнання:

пояснення (настанова наукового знання, що потребує розкриття причинно-наслідкового зв'язку, доведення обґрунтування) - розуміння ірефлексія (два способи осягнення людського світу). Розуміння є розкриттям суб'єктивного смислового плану, соціальної культурної реальності, життєвого світу людини, світу її душі. У XX ст. виникає спеціально науко-філософське вчення герменевтика, що досліджує процеси розуміння. Рефлексія - самопізнання, самоусвідомлення.)

3Існує богато явищ,можливість пізнання яких заперечується офіційно. Дослідники паронормальних явищ вважають, що ці явища не можна вивчити засобами науки. Рівні знання є ступенями його досконалості. З часів Платона виділяють такі рівні знання:

Гадка - це знання не перевірене, приблизне, імовірне, засноване на чуттєвому сприйнятті, чи уяві;

Наукове - засноване на узагальненні чуттєвого досвіду це доказове і обґрунтоване знання.

Мудрість - знання, яке не обмежується об'єктивними знаннями про світ.

Д.З

1Які особливості має гносеологія в античній філософії?

2Які питання ставить гносеологія?

3Які є форми пізнання?

4Що передбачає раціональне пізнання,які його форми?5Назвіть способи пізнання.

6Які розрізняють рівні знання?