Людина як предмет філософського осмислення

1.      Людина - головний предмет філософських міркувань.

2.      Концепції філософського осмислення людини в історії філософської думки.

3.      Антропологічний поворот в філософії 18 - 20 ст.

1.     Головним предметом філософських міркувань є людина та її існування у світі. Усі філософські проблеми, якими абстрактними вони б не здавалися, так чи інакше пов’язані з проблемами людини. Відомий німецький філософ Кант питання: «Що таке людина?» формує як основне питання філософії. Людина належить певним чином і до природи, і до суспільства, і до культурно - історичного та духовного світу.

Генетика, фізіологія, медицина, психологія, соціологія, антропологія аналізують проблему людини в своєму специфічному аспекті. Але поза межами конкретних наук залишаються світоглядні, суто філософські проблеми про сутність людини, про її походження, про сенс життя, долю та призначення, про можливості імені, її свободи і творчості.

2.           Кожна філософська концепція в історії людської думки додавала нові риси в пізнанні людини. Стародавня індійська, китайська та грецька філософія розглядала людину як частину космосу. Європейська середньовічна філософія, спираючись на християнську традицію, на перший план ставить лірично - моральні проблеми людського існування, розробляється ідея суперечності людської природи, яка поєднує в собі земне гріховне начало і божественну сутність. Саме в Середньовіччі вперше з'являється ідея унікальності, неповторності і самочинності людини як духовної істоти. Епоха Відродження залишила нам зразки обожнення самої людини, про самодостатність і автономію особистості, віру в безмежні творчі можливості.

Класична філософська традиція починаючи з кінця 16 до кінця 19 ст. вважалось істино людським в людині те, що робить її представником всього людства. Тому вона зосереджувала увагу на соціальній сутності. Новоєвропейська філософія 18 ст. особливе значення приділяла розуму як специфічній особливості людини. Для німецької класичної філософії визначальним є уявлення про людину як про суб'єкт духовної діяльності, що створює світ культури, світ духу і розуму. На відміну від ідеалістичних уявлень німецької класики (Феєрбах), а потім і засновники марксизму розглядають людину не лише як духовну, але як чуттєво - тілесну істоту. Вихідним пунктом марксистського розуміння людини є трактування її як продукту та і суб'єкта суспільно - практичної діяльності.

3.        З кінця 19 початку 20 ст. в філософії здійснюється своєрідний антропологічний поворот – проблема людини стає основною для більшості філософських вчень. Філософія 20-21 ст. стурбована втратою людською особистістю свободи та індивідуальної автономії, тому сучасна філософія розглядає людину як індивіда, який в своїй неповторності і унікальності не піддається загальним визначенням.

Д.З.

1Що э головним предметом філософських міркувань?

2Якы питання пов’язані з сутністю людини є філософськими?

3Які існують  філософські концепції походження людини?

4Що е вихідним пунктом марксистського розуміння людини?

5Як розглядає людину сучасна філософія?