Українські землі у складі Чехословаччини.

1.     Відокремлення Карпатської Русі від Угорщини.

2.     Політичне станоще в 20-30 рр. в Закарпатті.

3.     Проголошення Карпатської України.

4.     Устрій Закарпатської України.

1.  Назва Закарпатська Україна до 30-х років не вживалася офіційно, бо засвідчувала приналежність землі за Карпатськими горами до України. Після відокремлення від Угорщини в 1919р. була створена Підкарпатська Русь. Вона складалась з українських етнічних земель, до яких долучили вузьку смугу угорської етнографичної території і залізницею Кощице-Чоп-Хуст-Рахів. Паризька мирна конференція у 1919р. санкціонувала передачу Підкарпатської Русі Чехо-Словаччині. За переписом 1930р. на Закарпатті проживало 616 тис. осіб, з них 438 тис. українців. У Прящівському (Прешівському) етнографічному анклаві налічувалося 118 тис. осіб, з них 87 тис. українців. Ще понад 10 тис. українців проживало у Східній Словаччини. Локалісти (політичні діячі), що вбачали у самоназві карпатоукраїнців русини вказівку, що вони є окремою нацією і на цьому будували свої політичні розрахунки. Але спорідненість людей, що проживали по обидві сторони Карпатських гір була дуже помітною, а люди, що проживали на східних гірських схилах, вважали себе українцями. Становище карпатоукраїнців було кращим, ніж становище українців у Радянському Союзі, Польщі чи Румунії. У Чехо-Словаччині існували міцні демократичні традиції. Була можливість коритсуватися проголешеними конституцією свободами. Чехословацький уряд робив спроби економічно розвинути Закарпаття, яке було найвідсталішим у всій тодішній Європі. Уряд відібрав у поміщиків землю, поділив її на дрібні парцелиі через банк продав селянам. Понад 32 тис. селянських господарств додатково одержало 29 тис. гектарів землі. Частка промислової продукції Закарпаття в сукупному суспільному продукті Чехо-Словаччини не перевищувала 2%. За переписом 1930р. у промисловому виробництві було зайнято лише 16 тис. осіб.

2.  Незважаючи на економічну і культурну відсталість політичне життя в Закарпатті було дуже насиченим. На виборах місця в Чехословацький парламент виборювало прибдизно 30 партій. Впливовою політичною силою були українофіли, що гуртувалися Українському національному об’єднанні. Українофільський рух спирався на традіції народовців 19 ст. Цей рух підтримувала національна інтелігенція, що швидко зростала в сприятливих умовах демократичного ладу. Українофіли боролись за пробудження національної самосвідомості русинів. Лідером українофілів був доктор теології Августин Волошин.

З українофілами конкурували русофіли (колишні москвофіли). Після россійської революції вони відійшли від Россії і спрямували свої надії на Прагу. Губернатором Підкарпатської Русі 1923-33рр. був Бескит. Здійснював русофільську політику і ця партя користувалася підтримкою держаної адміністрації.

Неменш популярної політичною силою були комуністи. Крайовий комітет Компартії Чехо-Словаччини організував комсомольські осередки й групи революційних профспілок. В 1930р. створив Спілку працюючого селянства. На виборах до Чехословацького парламенту в 1924р. за комуністів віддали голоси 40% виборців. Але через 5 років, коли економічне становище стабілізувалися, комуністи дістали лише 15% голосів, в 35р. – 26%.

За Сен-Жерменським мирним договором від 10 вересня 1919р. Чехо-Словаччина забов’язувалася надати населенню Підкарпатської Русі автономію. Але празький уряд, ссилаючись на незгоди між політичними партіями, не поспішає виконувати міжнародні забов’язання що до автономії карпатоукраїнців або словакам. У 20-х роках навіть назву країни почали писати по-іношу: Чехословаччина.

3.  Наприкінці вересня 1938р. в Мюнхені відбулася конференція за участю Німеччини, Італії, Франції та Великої Британиї, яка розглянула претензії Гітлера до Чехословаччини. Франція і Великобритания погоджилася на приєднання до рейху високорозвинутої Судецької області, де проживало 3,2 млн. німців. Чехословаччина втрачала п’яту чатину своєї території, майже чверть населення.

Після задоволення німецьких претензій Польща та Угорщина висунули свої вимоги про приєднання Чехословацьких територій, що були компактно населенні поляками, угорцями. Напочатку жовтня 1938р. Польща одержала територію в тисячу квадратних кілометрів з 230 тис. жителів – Цешинську область. Польський уряд робить спробу анексувати й Закарпятську України, але Гітлер встає назаваді.

7-го жовтня Словаччина формує власний уряд, скориставшись цим, лідери українофілів, русофілів і локалістів звернулися з вимогою до Праги негайно надати Підкарпатському краю автономію. 11 жовтня празький уряд затвердив першу автономну адміністрацію на чолі з русофілом А. Бродієм. У Раді міністрів Підкарпатської Русі були представлені основні політичні партії, що входили до двох блоків – русофільського і українського.

Цей уряд проіснував лише два тижні. Чеська контррозвітка здобула докази того, що Бродій працює на угорські спецслужби (псевдоним «Берталон»). 28 жовтня празький уряд призначив прем’єр-міністром Підкарпатської Русі Августина Волошина.

Волошин сформував уряд лише з членів Українського національного об’єднання (за вийнятком Бачинського, що був міністром в попередньому уряді, представник землеробської партії). Скориставшись розпорядження празького уряду розпуску політичних партій, Волошин розгромив всі окружні комітети  й первинні осередки КПЧ (комуністична партія Чехословаччини). Комуністи перестали існувати як впливова політична сила, багато з них покинули Закарпаття.

Угорщина добивалася від Гітлера санкцій на захоплення Підкарпатської Русі. Санкції він не дав, але погодився на арбітраж разом з Італією, що до передачі Угорщині територій населенних мадярами. 2 листопада відбувся Віденський арбітраж. Празький уряд змущений був віддати Угорщині південні райони Словаччині й Підкарпатської Русі з населення понад 1 млн осіб переважно угорців. Від Підкарпатської Русі відійшли південні райони (175 тис осіб, угорці тільки 82 тис). Автономна Підкарпатська Русь втратила Ужгород, Мукачеве та Берегове з прилеглими районами.

4.  Уряд Волошина переніс свою резиденцію до Хуста. Адміністративні органи, система освіти, видавнича справа переводилась на українську мову. У розбудові держави, яка була названа Карпатською Україною, Закарпаттям допомагали українці із Західної України, Північної Буковини заокеанської диаспори. Особлива увага приділялась організації народної оборони – карпатської Січі. Команди Карпатської Січі виникли майже в усіх великих населених пунктах. Загальна кількість січовиків становила до 2 тисях осіб.

12 лютого 1939р.  в Карпатській Україні було проведені вибори до сейму. В умовах коли всі інші політичні партії були заборонені, українське національне об’єднання здобуло 92% голосів.

Напочатку березня 1939р. Гітлер вирішую остоточно ліквідувати Чехо-Словаччину. Чехія приєдналася до Рейху. Словаччина одержала формальну незалежність. 12 березня Гітлер дає свою згоду на окупацію Карпатської України Угорщиною.

Державний розпад Чехо-Словацької республіки змусив Волошина офіційно заявити про те, що з 14 березня Карпатська України стає незалежною. Вже у безвихідній політичній ситуації 15 березня розпочав свою роботу сейм Карпатської України. Відбулося 6 окремих засіданя, на яких ухвалено ряд документів, зокрема підтверджувалося, що Карпатська Україна є незалежною державою, Августин Волошин був обраний її президентом. Державною мовою оголошувалася українська. Державним прапором ставав національний синьо-жовтий. Державним гербом – сполучення крайового герба з національним (тризуб з христом на середньому зубі). Державним гімном Карпатської Украхни оголошувався національний гімн («Ще не вмерла України і слава і воля…»).

Угорська армія почала просуватися через кордон невеликими загонами ще вніч на 14 березня. Безпосередньо на кордоні в цей час було зосередженно 12 дивізій, які 15 березня одночасно перетнули кордон в усіх напрямках. Через 2 дні остані захисники Карпатської України залишили її територію чи перейшли до партизанської боротьби.

Д.З

1Коли  і за яких обставин закарпатська Україна опинилася під владою Чехословаччини?

2Порівняйте становище українців у складі Чехословаччини з їх життям у Польщі, Угорщині І УСРР.

3Які політичні течії були популярними серед українців в Чехословаччині?

4За що боролися українофіли і хто їх підтримував?

5Які країни приймали участь в Мюнхенській конференції ?Які рішення були ними прийняті?

6Які обставини змусили уряд Чехословаччини надати Підкарпатському краю автономію?

7Які два блоки сформували політичні партії  у раді міністрів Підкарпатської Русі?

8Кого празький уряд призначив  прем’єр-міністром після усунення Бродія?

9Представники якої партії були в уряді Волошина?

10Хто приймав участь у Віденському арбітражі і які рішення відносно наших земель були на ньому прийняті?

11ЯК називалася організація народної оборони Карпатської України?

12Коли  І за яких обставин Карпатська Україна проголосила незалежність?

13Чому незалежна Карпатська Україна проіснувала лише один день?

14Яке значення мало проголошення незалежності Карпатської України?